Взаимодействие между связанными компаниями требует особого контроля со стороны государства. Именно для этого и существует система трансфертного ценообразования (ТЦО). В 2025 году усиленное внимание налоговых органов к ТЦО делает особенно важным корректное составление отчета о контролируемых операциях (сделках), особенно в условиях международного тренда в сторону финансовой прозрачности.
Какие ошибки совершаются чаще всего
Нарушения при подготовке отчетности могут повлечь за собой штрафы, налоговые доначисления и репутационные риски. Наиболее частые ошибки можно условно разделить на три категории:
- Ошибки в идентификации контролируемых операций. Компании неверно определяют критерии связанности контрагентов, не учитывают пороги дохода или операций по экспорту/импорту. Это приводит к тому, что часть обязательной информации просто не попадает в отчет.
- Неправильное применение методов ТЦО. Часто выбирается метод, который не соответствует сути сделки. Это снижает достоверность финансового анализа и делает отчет уязвимым в глазах контролирующих органов.
- Формальные и технические недочеты. Ошибки в расчетах, некорректное заполнение граф, несоответствие структурных элементов требованиям — всё это формальные, но очень критичные промахи, которые могут привести к автоматическим штрафам.
Такие ошибки повышают налоговые риски, делая компанию уязвимой перед контролем со стороны фискальных органов.
Причины возникновения ошибок
Даже опытные специалисты сталкиваются с трудностями, потому что законодательство в сфере ТЦО динамично, а сами правила требуют глубокого анализа. Основные причины ошибок:
- Отсутствие налаженной системы учета контролируемых операций;
- Недостаточная квалификация внутренних бухгалтеров и юристов;
- Пренебрежение регулярным обновлением знаний по актуальным изменениям в НКУ;
- Игнорирование анализа рисков при выборе метода ТЦО.
В совокупности эти факторы создают условия, при которых даже формально подготовленный отчет может не выдержать налоговой проверки.
Как минимизировать риски
Для того чтобы избежать проблем с налоговой, необходимо заранее выстроить процесс подготовки отчетности:
- Назначить ответственное лицо или команду, которая будет сопровождать весь процесс.
- Подготовить документацию о трансфертном ценообразовании заранее, не дожидаясь крайнего срока.
- Провести внутренний аудит структуры бизнеса и связей между компаниями.
- Обратиться за консультацией к специалистам, обладающим актуальной практикой.
Такая системная работа позволит компании не только избежать штрафов, но и сформировать репутацию прозрачного и ответственного налогоплательщика.
Профессиональная поддержка как фактор надежности
Учитывая сложность требований в сфере ТЦО и высокую ответственность, всё больше украинских компаний предпочитают привлекать внешних консультантов. Это оправданно, особенно в тех случаях, когда речь идёт о международной деятельности или крупномасштабных операциях. Внешняя проверка документации, корректный выбор методов и грамотная защита позиции компании перед контролирующими органами — всё это становится частью стратегии налоговой безопасности. А максимально обезопасить бизнес от претензий со стороны налоговой поможет аудит трансфертного ценообразования.
Актуальні зміни у сфері ТЦО у 2026 році
У 2026 році контроль за трансфертним ціноутворенням в Україні продовжує посилюватися під впливом міжнародних ініціатив BEPS та інтеграції європейських підходів до податкової прозорості. Податкові органи все активніше використовують автоматичний обмін інформацією (CRS), дані Country-by-Country Reporting (CbCR) та аналітичні інструменти для зіставлення показників рентабельності українських компаній із глобальними бенчмарками.
Особливу увагу приділяють операціям з нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій, фінансовим операціям (кредити, позики, гарантії), а також внутрішньогруповим послугам і роялті. Зросла кількість запитів щодо економічної доцільності операцій (business purpose test) та підтвердження фактичного виконання функцій сторонами угод.
Практика останніх перевірок показує, що у фокусі контролю — не лише формальна наявність документації, а й якість функціонального аналізу, обґрунтованість вибору тестованої сторони та коректність фінансових показників для зіставлення. Формальний підхід більше не спрацьовує: податкова оцінює логіку побудови всієї моделі ціноутворення в групі.
Судова практика та статистика перевірок
За результатами публічних звітів та судової практики 2024–2025 років, значна частина спорів у сфері ТЦО стосувалася донарахувань податку на прибуток через неправомірне заниження фінансового результату або некоректне застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни. У ряді випадків суди ставали на бік платників податків, якщо ті надавали повний пакет аналітичних розрахунків та доводили ділову мету операцій.
Водночас статистика свідчить про зростання сум донарахувань саме у справах, де документація готувалася формально або з використанням застарілих економічних показників. Серед типових претензій — неврахування актуальної фінансової звітності порівнюваних компаній, помилки у розрахунку діапазону рентабельності та відсутність підтвердження джерел інформації.
У 2026 році ключовою тенденцією стало зміщення акценту з реактивного підходу (підготовка документів «під перевірку») до проактивного управління податковими ризиками. Компанії, які регулярно проводять внутрішній аналіз відповідності цін принципу «витягнутої руки» та оновлюють політику ТЦО щороку, суттєво знижують ризик фінансових санкцій і тривалих судових спорів.
Оновлено 15.03.2026
