Не кожен аргумент позичальника працює в суді. Деякі звучать переконливо, але суд їх відкидає.
У 2026 році кредитні спори розглядають за правилами, що склалися після карантину, воєнного стану і відновлення позовної давності. Розберімо, на що суди зважають, а що вже не спрацьовує.
Тенденції розгляду кредитних спорів
Головна зміна останнього часу — повернення позовної давності.
Закон № 4434-IX відновив її перебіг з 4 вересня 2025 року. Для кредиторів це сигнал подавати позови за старими боргами, поки строк не сплив. Водночас суди уважніше дивляться на розрахунки: чи правильно враховано періоди карантину і воєнного стану, чи не нараховано зайвих штрафів.
Друга тенденція — більшість мікрозаймів укладено онлайн. Тому спір дедалі частіше йде не про те, чи був договір, а про те, що саме в ньому погоджено і скільки нараховано законно.
Позиції Верховного Суду, які варто знати
Кілька постанов Верховного Суду стали опорними для захисту позичальників.
- № 342/180/17 від 3 липня 2019 року. Велика Палата вказала: якщо позичальник не підписував Умови та правила банку, проценти й неустойку на їх підставі стягнути не можна.
- № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року. Після спливу строку кредитування договірні проценти не нараховуються.
- № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року. Касаційний цивільний суд визнав: договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, є укладеним у письмовій формі.
Остання позиція важлива, бо показує межу захисту. Аргумент «я нічого не підписував» за онлайн-позикою зазвичай не працює, якщо кредитор має підтвердження входу, коду і переказу коштів.
Неустойка і штрафи в період воєнного стану
Тут у позичальника сильна позиція.
Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу звільняє позичальника за споживчим кредитом від сплати неустойки, штрафу і пені за прострочку, допущену в період воєнного стану. Суди застосовують цю норму і відмовляють кредиторам у стягненні таких сум.
Важливо: звільнення стосується саме штрафних санкцій. Тіло кредиту і законні проценти залишаються до сплати.
Кейси з практики кредитного юриста
Нещодавно юрист по кредитам поділився судовою практикою 2026 року, і в ній повторюються три типові сценарії.
Штрафи за період війни. Кредитор нараховує пеню за прострочку 2023–2025 років. Позичальник посилається на пункт 18 Прикінцевих положень ЦК, і штрафну частину з позову виключають.
Проценти після строку. Позика видана на місяць, а проценти нараховано за рік. Посилання на позицію Великої Палати дозволяє обмежити проценти строком договору.
Непогоджені умови. Кредитор посилається на правила, під якими немає підпису позичальника. Суд не бере їх до уваги при розрахунку.
В усіх трьох випадках борг не зникає повністю, але сума в рішенні суду помітно менша за суму в позові.
Що це означає для позичальників
Суд оцінює документи, а не емоції. Тому аргумент має спиратися на норму закону або позицію Верховного Суду.
Перевірте договір і розрахунок, відокремте штрафи за період воєнного стану, порахуйте проценти в межах строку кредиту. Подайте відзив вчасно: без нього суд розгляне справу лише за документами кредитора.
Висновок
У 2026 році суди приймають аргументи позичальників, якщо ті спираються на закон і практику Верховного Суду. Найсильніші з них — звільнення від неустойки за період воєнного стану, обмеження процентів строком кредиту і непідписані умови. А от заперечувати сам онлайн-договір без доказів зазвичай марно.
Оновлено 28.09.2026
